- оскаженіло
- —————————————————————————————оскажені́лоприслівникнезмінювана словникова одиницярозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
оскаженіло
Смотреть что такое "оскаженіло" в других словарях:
оскаженіти — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
оскаженіло — розм. Присл. до оскаженілий 2) … Український тлумачний словник
оскаженілий — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
оскаженіння — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
оскаженілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до оскаженіти. 2) у знач. прикм. Який від гніву, люті, ненависті і т. ін. став нестямним; вкрай розлючений. || Який виражає нестямну лють, ненависть і т. ін … Український тлумачний словник
оскаженілість — лості, ж., розм. Стан за знач. оскаженілий … Український тлумачний словник
оскаженіння — я, с., розм. Стан за знач. оскаженіти … Український тлумачний словник
оскаженіти — і/ю, і/єш, док., розм. Від гніву, люті і т. ін. стати нестямним, несамовитим; до краю розізлитися, розлютуватися … Український тлумачний словник
оскаженіти — (стати нестямним, несамовитим від люті, гніву; до краю розлютитися), осатаніти, знавісніти … Словник синонімів української мови
лютий — I 1) (дуже сердитий), злющий, затятий, заклятий, роздратований, розлючений, розлютований, роз ятрений, ярий; роз ярений (який утратив самовладання, досяг граничної люті), роз ярілий, озвірілий Пор. безтямний 1), безтямний 2), несамовитий I, 1),… … Словник синонімів української мови
